13 Червня, 2025

Самгородоцька громада вшанувала пам’ять Дмитра Шаповалова

На Алеї Слави в селі Йосипівка поховали мужнього воїна, який віддав життя за Україну

Назавжди повернувся додому

12 червня Самгородоцька громада навколішки зустріла Героя — Дмитра Шаповалова. Захисник загинув 9 червня під час служби в с. Катеринівка на Дніпропетровщині. Наступного дня громада провела його в останню путь.

Життя, сповнене відваги

Дмитро Ігорович Шаповалов народився 22 вересня 1992 року в місті Стаханов на Луганщині. Здобув професії автослюсаря та водія. У 2010 році був призваний на строкову службу до Збройних сил України. Згодом підписав контракт і продовжив службу у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді (в/ч А1910, м. Житомир).

Його військова кар’єра тривала понад 10 років. Учасник бойових дій у зоні АТО: Слов’янськ, Дебальцеве, Авдіївка, Донецький аеропорт. Командир відділення, сержант кулеметного взводу — справжній боєць, якого поважали побратими й командири. Він неодноразово отримував нагороди за мужність і героїзм.

Полон, вистраждане повернення і нова боротьба

З лютого 2022-го Дмитро продовжував службу у військовій частині А1445. 13 березня 2022 року, під час бойового завдання в Новій Каховці, потрапив у полон. Рік у неволі не зламав його дух. Після звільнення у квітні 2023 року він знову став до строю, сказавши:

«Я не знаю, що робити в цивільному житті, але точно знаю, що робити там».

Назавжди серед своїх

Прощання з Дмитром відбулося в храмі Святого Миколая в селі Йосипівка. Чин похорону звершили священники ПЦУ отець Роман Масира та отець Іван Дунник. Поховали Героя з усіма військовими почестями на Алеї Слави. Звучали слова скорботи, молитви, Гімн України та військовий салют. Родині вручили Державний Прапор.

Не забудемо, не пробачимо

“Він віддав своє життя за те, щоб ми зустрічали світанки не під звуки сирен, а під спів пташок,” — сказав сільський голова Сергій Лановик.

Світлий спомин про Дмитра назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів і вдячних земляків.
Герої не вмирають. Слава Україні!

OSZAR »